Школа молодих батьків
"Не хочу! Не буду! Або криза 3-х років"
Мета: ознайомити батьків із особливостями поведінки дитини в період кризи 3 років; надання практичних рекомендацій як поводитись батькам у цей період; на власному досвіді відчути, що переживає дитина в цей період.
Чому дитина 3 років влаштовує «бунт»?
У період кризи трьох років у малюків загострюється відчуття власної гідності. Цей період називається «Я сам (а)».
Тому будь-який прояв батьківського контролю, що раніше вважався нормою для дитини, тепер перестає бути нею. Малюк починає ламати всі правила. Виявляється це по-різному: від бажання самостійно одягатися аж до бажання самостійно йти в дитячий садок або лягати спати.
Дуже часто криза супроводжується упертим бажанням домогтися свого за всяку ціну, у тому числі із застосуванням капризів і істерик.
Ознаки кризи трьох років
Одним з проявів кризи трьох років є заперечення. Малюк на всі прохання батьків починає відповідати категорично «ні», «не хочу», «не буду», «не піду». Дитина може навіть відмовлятися виконувати дії, які йому завжди подобалися, і саме цим відрізняється заперечення від простого непослуху.
Ще одним типовим проявом цього непростого періоду є впертість. Дитина стоїть на своєму до останнього, змушуючи дорослих йти на поступки. При цьому важливо відрізняти від упертості таку позитивна якість як наполегливість. Наполегливий малюк змушує рахуватися з його думкою лише з тих питань, які для нього дійсно важливі, а упертюх стоїть на своєму всупереч батькам, щоб довести, що його думка має бути вирішальною.
Часто діти, що переживають трирічну кризу, проявляють агресивність, яка виражається в грубості і забіякуватості. Дитина може викрикувати образливі слова по відношенню до дорослих, влаштовувати бійку з ними або з однолітками, ламати улюблені іграшки, рвати книги.
Діти, які мають братів чи сестер, під час такої кризи починають проявляти деспотичність, прагнучи взяти владу над усіма, хто їх оточує: змушують молодшого брата підкорятися або ревнують старшого, вимагають, щоб батьки рахувалися з його думкою з усіх питань, диктують всім членам сім'ї , що потрібно робити.
Криза трьох років для дітей - це крайній прояв протесту проти всього, що їх оточує. Дитина часто сама не розуміє, що саме її не влаштовує, і страждає від власної поведінки, але нічого не може з собою вдіяти.
Як пережити кризу трьох років
Щоб запобігти істериці, батькам необхідно виконати лише чотири пункти:
1. Встановити в сім'ї чіткі правила
2. Повідомити про них дитину
3. Виробити при необхідності систему обліку часу
4. Строго дотримуватися правил
Наприклад, якщо ви домовилися, що мультфільми можна дивитися не більше години на день, не варто робити винятки в майбутньому. Те ж саме стосується відходу до сну та інших спірних моментів. Можна пояснити дитині, як працює таймер, або годинник, і використовувати їх. Так вона краще буде розуміти, що час, відведений для розваг або неспання, закінчується.
Якщо дитина все одно «вимагає свого» криком і плачем, можна скористатися трьома нехитрими прийомами:
· Відведіть дитину в безлюдне місце (якщо вона розкричалася у всіх на очах). Тут працює правило - чим більше сторонніх, тим яскравішою може бути «театральна вистава».
· Щоб припинити істерику, зробіть щось незвичайне: наприклад, почніть говорити пошепки або розсмійтеся. Від несподіванки малюк трішки заспокоїться, і ви зможете спокійно донести йому свою думку.
· Позначте емоції малюка словами: «Зараз ти злишся», «Ти плачеш, тому, що тобі прикро». Співчувайте дитині з приводу всього, що вона відчуває: «Я знаю, як можна засмутитися через те, що треба йти в дитячий садок / рано вставати / рано лягати спати».
Немає коментарів:
Дописати коментар